Головна › Виборола посаду очільниці пропащої вʼязниці › Том 1. Розділ 24
Прокинувшись, я раптом усвідомила, що опинилась у романі.Але… зачекайте. Як так сталося, що потрапила сюди на 10 років раніше, ніж має початися сюжет оригіналу?Куди саме мене закинуло? До буцигарні.То не просто в'язниця, а справжня зона беззаконня, гірша за найтемніші хащі, і це ще та проблема.Минуло десять років, сповнених боротьби, виживання й принижень — і я стала очільницею цієї чортової місцинки.«Гей, Мінт. Може годі вже?»«Не розумію, про що ви говорите, сер.»Так я стала зухвалою, безпринципною й авторитетною “великою шишкою”.Чесно кажучи, мене влаштовує. Привілеї старожилки — річ приємна…
Сторінки розділу відкриваються в читачі на цій сторінці.