Головна › Кімната без вікон › Том 1. Розділ 7
"Мене звати Сон Ґіте. Мені 20 років". Це все, що Ґіте може згадати. Прокинувшись у кімнаті без вікон, єдиний спосіб відстежувати час – це страви, які Джіхун приносить йому тричі на день. Хоча Джіхун і далі проявляє до нього теплі почуття, незважаючи на жорстке ставлення з боку Ґіте, він усе одно не може йому довіряти."І як би я міг?.. Коли той, хто відтяв мені ногу, – це саме цей виродок?"
Сторінки розділу відкриваються в читачі на цій сторінці.