Головна › Сонбе, Ви мене не пам’ятаєте? › Том 1. Розділ 2
Йонву не розуміє, чому його хубе, який завжди тепло на нього дивився, і таке відчуття, що прагнув сильніше зблизитися, різко змінюється — стає холоднішим і різким на язик. Упродовж наступних днів поведінка хубе стає дедалі гіршою і нагадує дитячий садок — він зачиняє двері ліфту прямо перед носом Йонву і приклеює записки з прокльонами до рюкзаку. — Бляха, з мене досить цього цирку! Але раптом одного дня, коли їх обох призначили у пару для виконання проєкту, Чехьон, схлипуючи, починає плакати
Сторінки розділу відкриваються в читачі на цій сторінці.