Головна › Для Дафни › Том 1. Розділ 0. Пролог
"Чи посміла б я збрехати богові?" "Ти роками удавала вірну й непорочну служницю своєї богині. Навіть тоді, коли пестила в собі хтиві думки про її брата.""...""Та невже брехня для мене — така вже велика річ?"Дафна, дочка річкового бога Пенея, служниця непорочної богині Артеміди, насмілилася плекати заборонене кохання до бога сонця — Феба Аполлона. Бідолашна німфа, що не могла приховати своїх почуттів попри обітницю чистоти, і прекрасний бог, який грався нею — то мінливими ласками, то байдужістю."Як стріла Феба пройняла серце чудовиська, так і твоя пройме його."Але початком неочікуваного кохання…
Сторінки розділу відкриваються в читачі на цій сторінці.